| .: Погода :. |
|
| .: Лічильник :. |
| Хітів сьогодні | 1295 |
| Хостів сьогодні | 418 |
| Онлайн | 19 |
|
|
| .: Архів :. |
| · Архів |
Автор: wk |
Сенсаційний і скандальний 1939-й...
Вибух Другої світової війни не дозволив збірній Станіславова зіграти у фіналі Кубка Польщі
Про цю сторінку історії прикарпатського футболу знають хіба що поодинокі дослідники копаного м’яча Галичини. Між тим, сезон 1939 року є одним з найяскравіших в нашій біографії. Станіславівці вибороли право участі у фіналі Кубка Польщі, який в ті часи розігрували не клуби, а збірні футбольних округів. Півфінальні поєдинки турніру відбулися 6 серпня, а вирішальна гра планувалася на 5 листопада. Проте сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа перекроїв політичну карту Європи. У вересні західна Україна увійшла до складу СРСР.
Розіграш національного кубка у Польщі було запроваджено тільки у 1936 р., у той час як повноцінний чемпіонат країни проводився з 1927-го. Як мовилося вище, розігрували трофей збірні округів – їх було майже півтора десятка. Самостійний футбольний округ у Станіславові з’явився у квітні 1934 р., а до того наші команди підпорядковувалися Львову.
У розіграші Кубка Польщі-1939 (повна назва – Кубок Президента Республіки Польща Мосціцького) стартувало 14 команд. На всіх етапах змагань переможці визначалися з однієї гри. Правда, у разі нічиєї призначалося перегравання. За регламентом, слабший суперник приймав сильнішого. У стартовому раунді були звільнені від гри фіналісти попередніх змагань – Львів і Краків.
Про цю сторінку історії прикарпатського футболу знають хіба що поодинокі дослідники копаного м’яча Галичини. Між тим, сезон 1939 року є одним з найяскравіших в нашій біографії. Станіславівці вибороли право участі у фіналі Кубка Польщі, який в ті часи розігрували не клуби, а збірні футбольних округів. Півфінальні поєдинки турніру відбулися 6 серпня, а вирішальна гра планувалася на 5 листопада. Проте сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа перекроїв політичну карту Європи. У вересні західна Україна увійшла до складу СРСР.
Розіграш національного кубка у Польщі було запроваджено тільки у 1936 р., у той час як повноцінний чемпіонат країни проводився з 1927-го. Як мовилося вище, розігрували трофей збірні округів – їх було майже півтора десятка. Самостійний футбольний округ у Станіславові з’явився у квітні 1934 р., а до того наші команди підпорядковувалися Львову.
У розіграші Кубка Польщі-1939 (повна назва – Кубок Президента Республіки Польща Мосціцького) стартувало 14 команд. На всіх етапах змагань переможці визначалися з однієї гри. Правда, у разі нічиєї призначалося перегравання. За регламентом, слабший суперник приймав сильнішого. У стартовому раунді були звільнені від гри фіналісти попередніх змагань – Львів і Краків.
Напередодні газети оприлюднили склади учасників. Гру команди будували за системою «дубль-ве»: воротар – два оборонці – три півоборонці і одразу п’ять нападників. До збірної округу потрапили майже винятково гравці станіславівських клубів: воротарі – Сливінський («Стшелєц» Бро-шнів) і Піндус («Раз Два Тши»), оборонці Венцель («Ревера») і Яворський («Стшелєц-Гурка»), півоборонці – Шефер, Йончи і Нітка (усі – «Ревера»), нападники Грабаль (КСЗН Ріпне), Заславський і Новак («Ревера»), Ціхі і Меруновіч («Раз Два Тши»).
Старт змаганням було дано 3 травня. В цей день Станіславів приймав Люблін. На боїску Каси Ощадності (нині стадіон «Рух») зібралося понад 2 000 уболівальників. Матч пройшов за стійкої переваги господарів, хоча усі питання щодо переможця було знято лише за шість хвилин до фінального свистка – 3:1.
«Сітка» змагань була спланована заздалегідь, відтак всі знали, що наступним суперником цієї пари буде Львів, чинний володар призу. Львів’яни майже повністю комплектувалися з гравців «Погоні», котра йшла третьою у національному чемпіонаті (всього у Державній лізі змагалося 10 команд). Три гравці львівської «репрезентації» входили до складу національної збірної, учасниці чемпіонату світу 1938 р. Натомість у складі господарів тільки Яворський, Венцель і Заславський пробували свої сили у чемпіонаті країни (у складі тієї ж «Погоні»), проте зіграли сумарно лише 15 поєдинків.
Очевидно, Львів вирішив взяти Станіславів голіруч, забувши, що в 1936-37 рр. двічі поступався місцевим футболістам. Не вийшло! У першій 45-хвилинці згуртований колектив станіславовців приголомшив суперника зливою атак – 3:1. Після перерви гості рушили відігруватися. Однак господарі вдало оборонялися, не забуваючи про контратаки. Арбітр з Кракова Запьор на радість 3 000 уболівальників зафіксував поразку фаворита з рахунком 2:5.
(Продовження на стор. 12).
(Продовження. Поч. на стор. 5)
У півфіналі на Станіславів очікував неблизький вояж у Вільно (нині – Вільнюс), який в період між двома світовими війнами також входив до складу Польщі. Центральна преса стверджувала, що перевага власного поля була на боці станіславівців, та вони з якихось причин погодилися зіграти у гостях. Натомість, за версією місцевого «Кур’єру станіславовського», все виглядало з точністю до навпаки. Мовляв, це керівництво станіславівського округу зверталося до Польського футбольного союзу, щоб перенести гру з Вільно до Станіславова, але не отримало на те згоди.
Підсумок віленського матчу було названо сенсацією державного масштабу. Наступного ранку провідне спортивне видання Польщі «Пшегльонд спортови» відкривала звістка про перемогу Станіславова (див. фото) і вихід периферійної команди у фінал Кубка Польщі (станіславівське воєводство розташовувалося на півдні країни, межуючи з Румунією). Долю протистояння вирішив автогол гравця місцевого клубу «Смігли» Урбана на 24 хвилині.
Станіславів з нетерпінням очікував на фінал, який, як писали місцеві видання, мав стати найвидатнішою подією в історії місцевого спорту. Однак не судилося. Матч місцевої «Ревери» з львівською «Погонню» 27 серпня 1939 року підвів риску під польським періодом місцевого футболу. Наприкінці поєдинку після появи на стадіоні гінця арену стали масово полишати військові – це були перші ознаки близьких воєнних дій…
А ще у 1939-му в Станіславові планували реконструкцію стадіону – дерев’яні конструкції мали замінити залізобетонні. Такими аренами могли похвалитися лише найбільші міста країни. Приїздили фахівці з Варшави, підготували проект. Якби не війна... |
Комментариев к данной новости нет
Добавление комментария
|
|
| .: Випадковий афоризм :. |
|
Не запитуй — і я не збрешу.
|
| .: Голосування :. |
|
Немає активного голосування
|
| .: Банери :. |
|
| .: Календар :. |
Лютий| пн | вт | ср | Чт | пт | сб | вс | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
|---|
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | |
|
|
